За умов лабораторних та вегетаційних дослідів вивчено вплив підвищених доз кадмію на вміст елементів у контрастних за стійкістю до кадмію сортів твердої та м'якої пшениці. Встановлено, що у фазі кущіння за умов підвищеної концентрації кадмію у поживному середовищі знижується вміст азоту, фосфору, калію та мангану в листках і корінні, а міді та цинку - у листках незалежно від видової належності та ступеня стійкості сорту. У фазі повної стиглості вплив кадмію виражено зменшенням вмісту міді та мангану в зерні незалежно від видової належності в обох групах стійкості, а також заліза, кальцію - тільки у нестійких до кадмію сортів. Сорто- та видоспецифічні особливості хімічного складу пшениці дають можливість дійти висновку про необхідність врахування фізіолого-біохімічних і генетичних особливостей сільськогосподарських культур під час вирощування рослинної продукції за умов кадмієвого забруднення.

Виявлено сортові відмінності біохімічного складу видів моркви м'ясистої - Daucus carota L. та буряку звичайного коренеплідного - Beta vulgaris L., а також особливості екологічної мінливості біохімічних компонентів коренеплодів та джерела для селекції з високим вмістом сухої речовини, цукрів, моносахаридів, дисахаридів, вітаміну C, beta-каротину, бетаніну та низьким вмістом нітратів. Встановлено взаємозв'язки між компонентами біохімічного складу коренеплодів та урожайністю, продуктивністю погодними умовами (відносна вологість повітря, сума середньодобових температур, опади) та грунтовими факторами (живлення рослин азотом, калієм і фосфором). Проаналізовано мінливості біохімічних компонентів і з'ясовано джерела адаптивності, стабільності пластичності, селекційної цінності генотипів та гомеостатичності моркви. Удосконалено прискорені методи оцінки хімічного складу коренеплодів, які дозволили відібрати вихідні джерела висококаротинових форм моркви та високобетонінові - буряку столового. На їх базі створено сорти моркви Яскрава та буряку Бордо харківський, які внесено до Державного реєстру сортів рослин України на 2000 р. У Національному центрі генетичних ресурсів рослин України їм присвоєно номери відповідно IU025398 і UL5200009, а новому сорту моркви Барс у генофонді ВІР (Росія) - к-2469. Даний сорт готується до передачі у Державну комісію України з випробування та охорони сортів рослин.

Розглянуто питання морфогенезу лімфоїдних утворів слизової оболонки тонкої кишки мускусних качок (1 - 240-добового віку) на тканинному та клітинному рівнях структурної організації. Встановлено, що диференціація імунних структур має регіонарні особливості, відбувається у певній послідовності та проходить декілька етапів. Повний комплекс морфологічних ознак, який свідчить про функціональну зрілість паренхіми органів стосовно імунологічної реактивності, формується у постнатальному онтогенезі мускусних качок упродовж перших двох місяців життя. Лімфоїдні структури слизової оболонки дванадцятипалої кишки наведено виключно дифузною лімфоїдною тканиною та поодинокими лімфатичними вузликами, тоді як у порожній та клубовій кишках превалюють агреговані лімфатичні вузлики, завершення формування яких відбувається у період від 120- до 240-добового віку. Визначено закономірності морфофункціональної спеціалізації та диференціації імунних утворів слизової оболонки, характер локалізації агрегованих лімфатичних вузликів порожньої та клубової кишок, яка відбувається у певній послідовності (від стадії концентрації лімфоїдних клітин до формування поодиноких, а в подальшому й агрегованих лімфатичних вузликів) і має регіонарні особливості. Визначено вікові зміни клітинного складу імунних утворень слизової оболонки тонкої кишки, що характеризуються поступовим збільшенням загальної кількості клітин та макрофагів на тлі незначного зменшення ретикулярних клітин.

Розглянуто морфологічні та хімко-технологічні особливості форм томатів, призначених для споживання у свіжому вигляді. Наведено результати селекційної роботи зі створення нових салатних сортів томата детермінантного типу.

Рассмотрены морфологические и химико-технологические особенности форм томатов, предназначенных для употребления в свежем виде. Приведены результаты селекционной работы по созданию новых салатных сортов томата детерминантного типа.